В апельсинових садах Криту | Orange Garden in Crete

На четвертий день нашого перебування на Криті, ми зібрались на мопедну прогулку. Оскільки Крит як відомо має гірський ланшафт то найкраще вибрати потужнішу модель, так ми і зробили .
Після сніданку ми отримали наш грецький металевий кінь в розпорядження на наступні 24 години, купивши попередньо страховку! Взяти машину чи мопед напрокат досить просто, особливо в туристичних частинах Криту, в нашомe містечку Агіа Маріна(Agia Marina), узбережжя Чанія(Chania), такі фірми були кожні 30 метрів і коштує таке задоволення близько 28 євро та день, хоча завжди дешевше орендувати авто чи мопед на кілька днів. Греки люблять поторгуватись і коли пробуєш збити ціну то можна почути:
- Ти хочеш щоб мої діти не отримали вечері сьогодні? Чи вищу освіту? 
Після 5 хв дискусії - всі задоволенні і ми отримали знижку і карту з позначками найцікавіших місць на узбережжі Чанія.
Крит - фантастичний острів! Мопед пасує ідеально, щоб відчути теплий бриз Середземного моря і насолодитись ароматом апельсинових садів, які як мені здалось цвітуть круглий рік, бо спілі апельсини ділять дерева із білосніжним духмяними квітами. Наш маршрут пролягав від узбережжя в центральну гірську частину острова, через поселення які на карті здавались містечками, а насправді - мініатюрні поселення із трьох, чотирьох кам’яних будиночків, таверни і зазвичай церкви. Такі поселення ховаються в оливкових і цитрусових садах і населяють їх зазвичай кілька фермерів які і займаються вирощуванням оливок і апельсинів, якими ми потім смакуємо взимку!
Нам пощастило поспілкуватись із цими «оливковими» людьми – ми заблудились, дорога почала бути все крутішою, і ми зупинились біля першої ж таверни в поселені Deres. На терасі за одним із трьох столиків зібралось три грецьких дідуся попити експрессо і потеревенити. Як виявилось вони нам допомогти не можуть, не володіють англійською мовою, але тітка власниця таверни скала що знак в напрямку Skonizo ми проїхали і він лише в 20 м від таверни. Нам сподобалось в Deres і ми замовили запашної грецької кави, морозива і купили в тітки домашнього меду і оливкової олії. Ми їй теж сподобались як виявилось, вона пригостила нас 1 кіло величезних апельсин і літром свіжовижатого апельсинового соку. Зізнаюсь апельсиновий сік ніколи не смакував краще!
Наш інтузіазм продовжити подорож в обраному напрямку зменшився досить швидко після того як дорога стала лише один метр завширшки і грунтовою і це гірська дорога. Тому ми развернулись і поїхали вже знайомою дорогою в напрямку Агія Маріна.
Доречі сидячи на сидінні пассажира на мопеді дуже зручно фотографувати нівіть на швидкості 60 км/год, камера гарно розміщуюється на коліні, зафіксувана ременем камери на шиї. Таких «швидкісних» фото у мене точно ще не було.
Неймовірно задоволенні і трішки втомлені після 4 годинної подорожі, грецького сонця, аромату апельсинових садів і теплого морського вітру ми припаркувались біля готелю….

Kristina